Выплата зарплаты на предприятиях банкротах.

да, временный управляющий должен выплатить

При звільненні працівників у зв'язку з банкрутством підприємства повний розрахунок з ними проводиться на підставі норм Закону про банкрутство, в якому є відповідні положення.

Відповідно до Закону про банкрутство, виплата звільненим працівникам підприємства-банкрута вихідної допомоги за рахунок коштів, отриманих від продажу майна банкрута, або за рахунок отриманого для цієї цілі кредиту проводиться ліквідатором у першу чергу (поряд з іншими виплатами, передбаченими цим Законом).

Вихідна допомога виплачується арбітражним керуючим, який є обов'язки органу управління й керівництва підприємства, відповідно до ч. 9 ст. 40 КЗпП, хоча застосування цієї частини є важким у зв'язку з відсутністю належного посилання в ст. 44 КЗпП, що може призвести до невиплати вихідної допомоги (50).

Виплата вихідної допомоги може здійснюватися й за рахунок отриманого кредиту (п. 1 ст. 25 Закону про банкрутство).

У другу чергу задовольняються вимоги, що виникли із зобов'язань підприємства-банкрута перед своїми працівниками, за винятком повернення внесків членів трудового колективу до статутного фонду підприємства. До таких зобов'язань належить виплата звільнюваних робітників, заборгованості по заробітній платі й компенсації за невикористану відпустку.

При ліквідації підприємств через банкрутство виникають проблеми з виплатою заробітної плати працівникам, звільненим до початку процедури банкрутства, незалежно від причини звільнення.

У цьому випадку якщо працівник після свого звільнення звертався до суду з позовом про виплату заборгованості по заробітній платі й має відповідний виконавчий документ, він має право протягом місячного строку від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення справи про банкрутство підприємства подати до господарського суду письмову заяву про грошові вимоги до підприємства-боржника й документ, що їх підтверджує, тобто виконавчий лист. Ці вимоги як безперечні повинні бути включені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів і задоволені ліквідатором (при оголошенні підприємства банкрутом) у другу чергу.

Якщо працівник після свого звільнення не звертався до суду з позовом про виплату заробітної плати, а справа про банкрутство підприємства уже порушена, то він повинен звернутися в бухгалтерію підприємства й одержати довідку про наявність заборгованості по заробітній платі. Потім (також протягом місячного строку від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення справи про банкрутство підприємства) подати до господарського суду письмову заяву про грошові вимоги до боржника і як підтверджуючий документ представити довідку про заборгованість по зарплаті. Як і в попередній ситуації, вимоги працівника повинні бути включені до реєстру вимог кредиторів і при оголошенні підприємства банкрутом задоволені в другу чергу.

Якщо ж працівник після свого звільнення не звертався до суду з позовом про виплату заборгованості по заробітній платі, не має документів, що підтверджують невиплату йому заборгованості по заробітній платі, а щодо підприємства винесено постанову про визнання банкрутом і розпочато ліквідаційну процедуру, то фактично такий працівник втрачає право на оплату зазначеної заборгованості, а його вимоги вважаються погашеними.