Про визнання права власності на житловий будинок
№ 243/9132/13-ц
№ 2/243/3435/2013
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 листопада 2013 р. Словянський міськрайоний суд Донецької області у складі: головуючого судді Руденко Л.М. при секретарі Кобець О.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Словянську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Маяківської сільської ради Словянського району Донецької області про визнання права власності у порядку спадкування,-
В С Т А Н О В И В:
23.09.2013 р. до Словянського міськрайонного суду звернувся з позовом ОСОБА_1 до Маяківської сільської ради Словянського району Донецької області про визнання права власності у порядку спадкування, посилаючись на те, що 16 липня 2002 року за місцем свого проживання, у с. Тетянівка Слов’янського району Донецької області померла ОСОБА_2. Після смерті якої залишилося спадкове майно, яке складається з домобудівлі, розташованої за адресою: с. Тетянівка, вул. Артема, 3 Слов’янського району Донецької області. За заповітом ОСОБА_2 від 04 квітня 1996 року завіреним ОСОБА_3 секретарем виконавчого комітету Маяківської сільради народних депутатів Слов’янського району Донецької області, зареєстрованого в реєстрі за № 53, він є спадкоємцем всього майна ОСОБА_2 Інших спадкоємців немає, оскільки вони відмовилися від прийняття спадщини. На момент її смерті він проживав разом з спадкодавцем, тому фактично прийняв спадщину.
Після смерті ОСОБА_2 у встановлений законом строк він звернувся до нотаріуса для оформлення документів на спадкове майно, однак йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на житловий будинок, що розташований в селі Тетянівка Слов’янського району Донецької області по вул. Артема, 3, у зв’язку з відсутністю правоустановчого документу на житловий будинок на ім’я померлої.
Однак, до 19 січня 1996 року згідно Інструкції про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затвердженої 31.01.66 р. Міністерством комунального господарства УРСР, не підлягали реєстрації будинки та домоволодіння, розташовані в сільських населених пунктах, які адміністративно підпорядковані містам або селищам міського типу, але не приєднані до них.
Обов’язок власників забезпечити державну реєстрацію прав власності на всі без винятку об’єкти нерухомості введена лише з 29.06.98 р. Саме в цей день набрала чинності Інструкція про порядок державної реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна, які перебувають у власності юридичних та фізичних осіб, затверджена наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики від 09.06.98 р. № 121.
Таким чином, права, придбані (шляхом створення або придбання нерухомості) у власність до 29.06.98 р. з дотриманням встановленого порядку придбання, проте без держреєстрації, можна вважати виниклими і набутими в установленому законом порядку. Як вбачається з довідки Маяківської сільради Слов’янського району Донецької області, що згідно запису по господарської книзі за № 17 (особовий рахунок № 1449-3) за 2011-2015 року будинок за адресою: село Тетянівка, вул. Артема,3 Слов’янського району Донецької області належить ОСОБА_2, яка померла 16.07.2002 року.
У теперішній час, відповідно до ст. 25 ЦК України (цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті) зареєструвати домоволодіння неможливо, оскільки ОСОБА_2 померла.
Відповідно до Постанови Пленуму ВСУ « Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 року № 7, — у разі відкриття спадщини до 1 січня 2004 року застосовується чинне на той час законодавство.
Відповідно до ст. 549 ЦК України (в ред.1963 р.) визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив у керування чи володіння спадковим майном; якщо він подав у державну нотаріальну контору за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.
Просив суд визнати за ним право власності у порядку спадкування по заповіту на житловий будинок, що розташований за адресою: Донецька область, Словянський район, село Тетянівка, вул. Артема, 3, після смерті ОСОБА_2, померлої 16 липня 2002 року.
Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні не був присутній, але надав до суду заяву, в якій просив розглянути справу без його участі, підтримав позовні вимоги.
Відповідач Маяківська сільська рада Словянського району Донецької області, в судовому засіданні не був присутній, але надав до суду заяву, в якій просив розглянути справу без участі його представника, рішення приймати на свій погляд і згідно вимогам чинного законодавства.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню з наступних підстав.
16 липня 2002 року за місцем свого проживання, у с. Тетянівка Слов’янського району Донецької області померла ОСОБА_2. Після смерті ОСОБА_2 залишилося спадкове майно, яке складається з житлового будинку, що розташований за адресою: Донецька область, Словянський район, село Тетянівка, вул. Артема, 3, що підтверджується довідкою Маяківської сільради Слов’янського району Донецької області, що згідно запису по господарської книзі за № 17 (особовий рахунок № 1449-3) за 2011-2015 року (а. с. 5).
За заповітом ОСОБА_2 від 04 квітня 1996 року завіреним ОСОБА_3 секретарем виконавчого комітету Маяківської сільради народних депутатів Слов’янського району Донецької області, зареєстрованого в реєстрі за № 53, ОСОБА_1 є спадкоємцем майна ОСОБА_2 (а. с. 8,9) Інших спадкоємців немає, оскільки вони відмовилися від прийняття спадщини.
На момент смерті ОСОБА_2 ОСОБА_1 проживав разом з спадкодавцем, тому фактично прийняв спадщину. Відповідно до ст. 1268 ЦК України, — спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Другою Слов ‘янською державною нотаріальною конторою у видачі свідоцтва про право на спадщину ОСОБА_1 було відмовлено у зв ‘язку з відсутністю правовстановлюючого документу на ім’я померлої (а. с. 7).
Однак, до 19 січня 1996 року згідно Інструкції про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затвердженої 31.01.66 р. Міністерством комунального господарства УРСР, не підлягали реєстрації будинки та домоволодіння, розташовані в сільських населених пунктах, які адміністративно підпорядковані містам або селищам міського типу, але не приєднані до них.
Обов’язок власників забезпечити державну реєстрацію прав власності на всі без винятку об’єкти нерухомості введена лише з 29.06.98 р. Саме в цей день набрала чинності Інструкція про порядок державної реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна, які перебувають у власності юридичних та фізичних осіб, затверджена наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики від 09.06.98 р. № 121.
Таким чином, права, придбані (шляхом створення або придбання нерухомості) у власність до 29.06.98 р. з дотриманням встановленого порядку придбання, проте без держреєстрації, можна вважати виниклими і набутими в установленому законом порядку.
Як вбачається з довідки Маяківської сільради Слов’янського району Донецької області, що згідно запису по господарської книзі за № 17 (особовий рахунок № 1449-3) за 2011-2015 року будинок за адресою: село Тетянівка, вул. Артема,3 Слов’янського району Донецької області належить ОСОБА_2, яка померла 16.07.2002 року. Відповідно до роз’яснення Державного Комітету будівництва, архітектури й житлової політики України від 23.03.1999 року № 12/5-126 відносно оформлення права власності на об’єкти нерухомого майна, на які відсутні акти прийняття їх в експлуатацію, на житлові будинки, побудовані в сільській місцевості до 5 серпня 1992 р., єдиним підтвердженням того, що будинок належить громадянинові, є довідка з погосподарській книги про те, що будинок належить громадянинові.
У теперішній час, відповідно до ст. 25 ЦК України (цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті) зареєструвати домоволодіння неможливо, оскільки ОСОБА_2 померла.
Відповідно до Постанови Пленуму ВСУ « Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 року № 7, — у разі відкриття спадщини до 1 січня 2004 року застосовується чинне на той час законодавство.
На підставі вищевикладеного суд вважає необхідним визнати за позивачем право власності у порядку спадкування по заповіту на житловий будинок, що розташований за адресою: Донецька область, Словянський район, село Тетянівка, вул. Артема, 3, після смерті ОСОБА_2, померлої 16 липня 2002 року.
Згідно зі статья 10 часть 2,3 ЦК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до вимог статья 11 часть 1 ЦПК України, суд розглядає справу в межах заявлених вимог та на підставі доказів сторін.
На підставі викладеного та керуючись статья 328 часть 1, ч. 3 ст. 1268 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 60, 62, 64, 209 ч.3, 212 215 ЦПК України, п. 23 ч. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 р. «Про судову практику у справах про спадкування», суд-
В И Р І Ш И В:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Маяківської сільської ради Словянського району Донецької області про визнання права власності у порядку спадкування, задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, право власності на житловий будинок за адресою: Донецька область, Словянський район, село Тетянівка, вулиця Артема, 3, в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2, померлої 16 липня 2002 року.
Апеляційна скарга на рішення суду подається в Апеляційний суд Донецької області через Словянський міськрайонний суд протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.
Если у вас возникли вопросы по теме данной публикации, вы всегда можете написать мне в мессенджеры или позвонить: