Старший слідчий прокуратури області Карасик зупиняє попереднє слідство у справі про умисне вбивство громадянина Косенка В.
Старший слідчий прокуратури області Карасик після про¬ведення всіх можливих, на його думку, слідчих дій у справі про умисне вбивство з особливою жорстокістю громадянина Косен-ка В., виніс постанову про зупинення попереднього слідства у зв'язку з невстановленням особи, яка вчинила злочин.
Помогите решить.
Старший слідчий прокуратури області Карасик після про¬ведення всіх можливих, на його думку, слідчих дій у справі про умисне вбивство з особливою жорстокістю громадянина Косен-ка В., виніс постанову про зупинення попереднього слідства у зв'язку з невстановленням особи, яка вчинила злочин.
Рідний брат загиблого — Косенко М., юрисконсульт одного з підприємств, який ще донедавна працював старшим слідчим прокуратури сусідньої області, взявся самотужки розкрити цей тяжкий злочин. Маючи ще при собі службове посвідчення стар¬шого слідчого, він звично для себе провів допити ряду свідків, очні ставки та інші слідчі дії і таким чином зібрав достатню інформацію про причетність до вбивства свого брата якогось Яцика. Всі зібрані і складені ним документи Косенко М. разом із своїм поясненням про шляхи своїх пошуків убивці передав прокурору області.
Оцініть доказове значення поданих Косенком М. документів.
Що має робити прокурор у цій ситуації?
Що змінилося б у відповіді, якби Косенко М. ще працював на час пошуків особи, винної у вбивстві його брата, у прокуратурі сусід¬ньої області?
Ну на каком языке объяснить?
Решение задач. Услуга платная
1.Well what language to explain?
The solution of problems. Paid service
2.No i w jakim jezyku wyjasnic?
Rozwiazanie zadan. Usluga platny
3. ??????, ?? ????? ???? ?????????
????????? ????????. ??????? ???????????
4.Ну якою мовою пояснити?
Рішення завдань. Послуга платна
У всех цена одинаковая
Decide.No problem. The issue price of $ 1,000 СпроситьЯкщо особа вчинила злочин за статья 309 часть 1 до 01.07.2020 р. і справа знаходиться у суді. Чи буде це кримінальний проступок?
Буде, але:
"4. Особа, яка добровільно звернулася до лікувального закладу і розпочала лікування від наркоманії, звільняється від кримінальної відповідальності за дії, передбачені частиною першою цієї статті."
СпроситьВ п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року №10 «Про судову практику у справах про злочини проти власності» вказується «...Відповідно до ст.. 26 КК співучастю у злочині є умисна спільна участь декількох суб'єктів злочину у вчиненні умисного злочину. Тому в разі, коли із групи осіб, які вчинили злочин, лише одна особа є суб'єктом злочину, а решта осіб у наслідок неосудності або у зв'язку з недосягненням віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність, чи з інших підстав не можуть бути суб'єктами злочину, дії винної особи, яка за таких обставин притягується до кримінальної відповідальності, не можна розглядати як вчинення злочину групою осіб».
Виходячи з вищевказаного дії Іванченка кваліфікувати можна за ч. З ст. 185 «...Крадіжка, поєднана з проникненням у житло, інше приміщення чи сховище або що завдала значної шкоди потерпілому, - карається позбавленням волі на строк від трьох до шести років...», обтяжуючою обставиною якого є відповідно до ч. 1 п. 9 та ч. 2 ст. 67 КК України «... вчинення злочину з використанням малолітнього або особи, що страждає психічним захворюванням або недоумством; ...ч. 2 Суд має право, залежно від характеру вчиненого злочину, не визнати будь-яку із зазначених у частині першій цієї статті обставин, за винятком обставин, зазначених у пунктах 2, 6, 7, 9, 10, 12, такою, що обтяжує покарання, навівши мотиви свого рішення у вироку».
В зв'язку з тим, що Загарова визнано неосудним відповідно до ч. 2 ст. 19 КК України він не може бути притягнений до кримінальної відповідальності.
Підстав для притягнення Ненажери до кримінальної відповідальності немає, оскільки жодних зобов'язань на Ненажеру покладено господарями не було, крім того, в наслідок недостатності навичок і досвіду та при наявності, анездоланої сили Ненажера не могла запобігти злочину.
Помогите сделать заключение по данной ситуации.
--- Здравствуйте уважаемый посетитель сайта, если у вас его изъяли, подавайте гражданский иск по статье 1064 ГК РФ. Общие основания ответственности за причинение вреда (действующая редакция)
1. Вред, причиненный личности или имуществу гражданина, а также вред, причиненный имуществу юридического лица, подлежит возмещению в полном объеме лицом, причинившим вред.
Удачи вам и всего хорошего, с уважением юрист Лигостаева А.В.
СпроситьПризнать себя добросовестным приобретателем, если велосипед у вас захочет изъять настоящий собственник.
СпроситьЯ приобрела у гражданина велосипед, который его украл, которые мои действия по закону?
СпроситьВ мене є запитання на рахунок подачі документів до воєнкомату, які потребують від мого сина в школі. Йому 16 років. Він в 11 класі. Як краще поступити в подібній ситуації?
Раніше його клас водили у місцеву лікарню для проходження медичної перевірки придатності до військової служби.
Його визнали придатним.
Але на початку 11 класу в нього потребують достатньо великий список документів.
Від копії паспорта до мого свідоцтва про розлучення.
Які є варіанти можливих дій в цьому випадку і які наслідки може мати кожен із них?
Підкажіть мені будь ласка, як мені вірно всинити! Одна людина яка оформляє документи і яку я особосто не бачила просить вислати їй скан копію мого паспорта, адрессу, і номер телефону! Чи може ця людина прокрутити якісь махінації з моїми даними і які? Як вірно зробити, може мені в нього щось потребувати, в мене є тільки його електронна адресся і все! Буду дуже вдячна за відпов.
А для чего ему нужны Ваши документы? Если Вы не доверяете этому человеку, тогда не отправляйте свои данные ему.
СпроситьМожно сделать все что угодно, это фантазии, и придумывать возможные варианты мошенничества, не относится к компетенции юристов.
СпроситьДобрий день!
Підскажіть чи може йти на судове засідання про адмін правопорушення представник, якщо справа розглядається за статею, де присутність особи що вчинила адмін правопорушення є обов'язковою?
Ні, це правило стосується лише господарчого, цивільного та адміністративного процесу (на підставі КАС України). Щодо КпАП України, то правопрорушник має бути, але його присутність також не виключає присутності його представника (захисника).
СпроситьПідкажіть будь-ласка чи є якась норма яка би регулювала повідомлення-ознайомлення іноземного громадянина про зареєстрований акт на землю, який протягом року потрібно відчужити?
Мене не ознайомили що він готовий і з моменту його реєстрації пройшло два роки, а фактично під підпис я його отримала в цьому році, пішла до спеціаліста щоб відчужити а він каже що срок пройшов.
А як його оформили без Вашого відома? Це не можливо. Може і є якісь статті але в рамках безкоштовності не маю бажання шукати.
СпроситьНе могли б ви допомогти з розвязаням юр. задачи? 1. Під час судового провадження по звинуваченню Х. та
інших у скоєнні навмисного вбивства з хуліганських спонукань, враховуючи велику небезпеку злочину, у складі суду брали участь три професійних судді та два присяжні засідателі.
Чи відповідає закону склад суду, який розглянув справу?
У якому складі суддів здійснюється розгляд справ? Охаракте-ризуйте правові форми і правову природу участі представників народу у здійсненні правосуддя.
§ 2. Провадження в суді присяжних
Стаття 383 КПК. Порядок провадження в суді присяжних
1. Кримінальне провадження судом присяжних здійснюється відповідно до загальних правил цього Кодексу з особливостями, встановленими цим параграфом.
2. Суд присяжних утворюється при місцевому загальному суді першої інстанції.
3. Усі питання, пов’язані з судовим розглядом, крім питання, передбаченого частиною третьою статті 331 цього Кодексу, судді і присяжні вирішують спільно.
Стаття 384. Роз’яснення права на суд присяжних
1. Прокурор, суд зобов’язані роз’яснити обвинуваченому у вчиненні злочину, за який передбачене покарання у виді довічного позбавлення волі, можливість та особливості розгляду кримінального провадження стосовно нього судом присяжних.
Письмове роз’яснення прокурора обвинуваченому про можливість, особливості і правові наслідки розгляду кримінального провадження судом присяжних додається до обвинувального акта і реєстру матеріалів досудового розслідування, які передаються до суду.
2. Обвинувачений у вчиненні злочину, за який передбачене покарання у виді довічного позбавлення волі, під час підготовчого судового засідання має право заявити клопотання про розгляд кримінального провадження стосовно нього судом присяжних.
Стаття 385. Виклик присяжних
1. Після призначення судового розгляду судом присяжних головуючий дає секретарю судового засідання розпорядження про виклик присяжних у кількості семи осіб, які визначаються автоматизованою системою документообігу суду з числа осіб, які внесені до списку присяжних.
2. Громадяни, які внесені до списку присяжних і можуть бути викликані до суду як присяжні, визначаються згідно із Законом України "Про судоустрій і статус суддів".
3. Письмовий виклик має бути вручений присяжному під розписку не пізніше ніж за п’ять днів до судового засідання. У виклику зазначаються день, час і місце проведення судового засідання, права та обов’язки присяжного, перелік вимог до присяжних, а також підстави для увільнення їх від виконання обов’язків, припис про явку, а також обов’язок присяжного (чи іншої особи, яка одержала виклик для передачі його присяжному) невідкладно повідомити суд про причини неможливості явки.
4. На підставі письмового виклику роботодавець зобов’язаний звільнити присяжного від роботи на час виконання ним обов’язків зі здійснення правосуддя.
Стаття 386. Права і обов’язки присяжного
1. Присяжний має право:
1) брати участь у дослідженні всіх відомостей та доказів у судовому засіданні;
2) робити нотатки під час судового засідання;
3) з дозволу головуючого ставити запитання обвинуваченому, потерпілому, свідкам, експертам, іншим особам, які допитуються;
4) просити головуючого роз’яснити норми закону, що підлягають застосуванню під час вирішення питань, юридичні терміни і поняття, зміст оголошених у судовому засіданні документів, ознаки злочину, у вчиненні якого обвинувачується особа.
2. Присяжний зобов’язаний:
1) правдиво відповісти на запитання головуючого і учасників судового провадження щодо можливих перешкод, передбачених цим Кодексом або законом, для його участі в судовому розгляді, його стосунків з особами, які беруть участь у кримінальному провадженні, що підлягає розгляду, та поінформованості про його обставини, а також на вимогу головуючого подати необхідну інформацію про себе;
2) додержуватися порядку в судовому засіданні і виконувати розпорядження головуючого;
3) не відлучатися із залу судового засідання під час судового розгляду;
4) не спілкуватися без дозволу головуючого з особами, що не входять до складу суду, стосовно суті кримінального провадження та процесуальних дій, що здійснюються (здійснювалися) під час нього;
5) не збирати відомості, що стосуються кримінального провадження, поза судовим засіданням;
6) не розголошувати відомості, які безпосередньо стосуються суті кримінального провадження та процесуальних дій, що здійснюються (здійснювалися) під час нього, і стали відомі присяжному у зв’язку з виконанням його обов’язків.
Стаття 387. Відбір присяжних у суді
1. Відбір присяжних здійснюється після відкриття судового засідання.
2. Головуючий повідомляє присяжним, яке провадження підлягає розгляду, роз’яснює їм права та обов’язки, а також умови їх участі в судовому розгляді. Кожен із присяжних має право заявити про неможливість його участі в судовому розгляді, вказавши на причину цього, та заявити собі самовідвід.
3. Головуючий з’ясовує, чи немає передбачених цим Кодексом або законом підстав, які перешкоджають залученню громадянина в якості присяжного або є підставою для звільнення окремих присяжних від виконання їх обов’язків, а так само для звільнення присяжних від виконання їх обов’язків за їх усними чи письмовими заявами.
Для з’ясування обставин, що можуть перешкоджати участі присяжного в судовому розгляді, прокурор, потерпілий, обвинувачений з дозволу головуючого можуть ставити присяжним відповідні запитання.
4. Кожному з присяжних, який з’явився, учасники судового провадження можуть заявити відвід з підстав, передбачених статтями 75 і 76 цього Кодексу.
5. Усі питання, пов’язані зі звільненням присяжних від участі в розгляді кримінального провадження, а також із самовідводом і відводом присяжних, вирішуються ухвалою суду у складі двох професійних суддів, що постановляється після проведення наради на місці без виходу до нарадчої кімнати, крім випадків, коли вихід до нарадчої кімнати буде визнаний судом необхідним. У разі якщо судді не прийшли до одноголосного рішення щодо вирішення питання, пов’язаного зі звільненням присяжного від участі в розгляді кримінального провадження або самовідводом чи відводом присяжного, присяжний вважається звільненим від участі в розгляді кримінального провадження або відведеним.
6. Якщо після виконання вимог, передбачених частинами першою - п’ятою цієї статті, присяжних залишилося більше необхідної для участі в судовому розгляді кількості, присяжні визначаються автоматизованою системою документообігу суду з числа присяжних, що не були звільнені або відведені від участі в розгляді кримінального провадження.
7. Якщо в результаті виконання дій, зазначених у частині п’ятій цієї статті, присяжних залишилося менше необхідної для участі в судовому розгляді кількості, секретар судового засідання за вказівкою головуючого викликає присяжних додатково.
8. Після відбору основних присяжних відбирається двоє запасних присяжних з додержанням зазначених у цій статті правил.
9. Прізвища відібраних основних і запасних присяжних заносяться до журналу судового засідання в тому порядку, в якому їх було відібрано.
10. Запасні присяжні під час судового засідання постійно перебувають на відведених їм місцях і до ухвалення вироку можуть бути включені до складу основних присяжних у разі неможливості кого-небудь з основних присяжних продовжувати участь у судовому розгляді. Про заміну вибулих основних присяжних запасними суд присяжних постановляє ухвалу.
Стаття 388. Приведення присяжних до присяги
1. Після закінчення відбору основних і запасних присяжних вони займають місця, відведені їм головуючим.
2. За пропозицією головуючого присяжні складають присягу такого змісту: "Я, (прізвище, ім’я, по батькові), присягаю виконувати свої обов’язки чесно і неупереджено, брати до уваги лише досліджені в суді докази, при вирішенні питань керуватися законом, своїм внутрішнім переконанням і совістю, як личить вільному громадянину і справедливій людині".
Текст присяги зачитує кожен присяжний, після чого підтверджує, що його права, обов’язки та компетенція йому зрозумілі.
Стаття 389. Недопустимість незаконного впливу на присяжного
1. Прокурору, обвинуваченому, потерпілому та іншим учасникам кримінального провадження протягом усього судового розгляду забороняється спілкуватися з присяжними інакше, ніж у порядку, передбаченому цим Кодексом.
Стаття 390. Усунення присяжного
1. Присяжний може бути усунутий від подальшої участі в судовому розгляді кримінального провадження у таких випадках:
1) у разі невиконання присяжним обов’язків, передбачених частиною другою статті 386 цього Кодексу;
2) за наявності обґрунтованих підстав вважати, що присяжний у результаті незаконного впливу втратив неупередженість, необхідну для вирішення питань кримінального провадження відповідно до закону.
2. Присяжний може бути усунутий від подальшої участі в судовому розгляді кримінального провадження за ініціативою головуючого рішенням більшості від складу суду присяжних, яке приймається в нарадчій кімнаті та оформлюється вмотивованою ухвалою.
3. У разі усунення присяжного до складу суду включається запасний присяжний, після чого судовий розгляд продовжується, або, у разі відсутності запасного присяжного, здійснюється відбір нового присяжного в порядку, передбаченому цим параграфом, після чого судове провадження розпочинається з початку.
Стаття 391. Порядок наради і голосування в суді присяжних
1. Нарадою суду присяжних керує головуючий, який послідовно ставить на обговорення питання, передбачені статтею 368 цього Кодексу, проводить відкрите голосування і веде підрахунок голосів.
2. Усі питання вирішуються простою більшістю голосів. Головуючий голосує останнім.
3. Ніхто зі складу суду присяжних не має права утримуватися від голосування, крім випадку, коли вирішується питання про міру покарання, а суддя чи присяжний голосував за виправдання обвинуваченого. У цьому разі голос того, хто утримався, додається до голосів, поданих за рішення, яке є найсприятливішим для обвинуваченого. При виникненні розбіжностей про те, яке рішення для обвинуваченого є більш сприятливим, питання вирішується шляхом голосування.
4. Кожен із складу суду присяжних має право викласти письмово окрему думку, яка не оголошується в судовому засіданні, а приєднується до матеріалів провадження і є відкритою для ознайомлення.
5. У випадку, коли серед більшості складу суду, яка ухвалила рішення, відсутні професійні судді, головуючий зобов’язаний надати допомогу присяжним у складенні судового рішення.
СпроситьПомерли батьки. На спадщині залишився жити старший брат з 2 дітьми. Тепер помер і брат. Наследство переходить дітям, які його у важку хвилину покинули самого. В брата є рідня сестра, яка построїла йому хату, піклувалась про нього, лікувала і похоронила. До наследства входить-хата і земельний пай. Діти хочуть забрати все. Що робити сестрі,яка брата доглядала? Чи є шанс відсудити хоч-би половину земельного паю?
За рішенням суду особа може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо буде встановлено, що вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані. (ч.5 ст.1224 ЦК України).
1. Спадкоємці зобов'язані відшкодувати розумні витрати, які були зроблені одним із них або іншою особою на утримання, догляд, лікування та поховання спадкодавця.
2. Витрати на утримання, догляд, лікування спадкодавця можуть бути стягнені не більш як за три роки до його смерті (ст.1232 ЦК України)
СпроситьС моей точки зрения, шансов у сестры нет на наследство и не устранит она их, если нет решения суда о предоставлении содержания умершему, которое не исполнялось, или нет доказательств его обращения к детям и их отказа.
Відповідно до ч. 5 ст. 1224 ЦК за рішенням суду особа може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо буде встановлено, що вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані. Вимога про усунення від права на спадкування за законом особи може бути пред’явлена лише після смерті спадкодавця.
Виходячи зі змісту зазначеної норми, суд при вирішенні такої справи згідно з вимогами ст. 214 ЦПК повинен встановити як факт ухилення особи від надання спадкодавцеві допомоги, так і факт перебування спадкодавця в безпорадному стані через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво та потребу спадкодавця в допомозі цієї особи.
При розгляді справ цієї категорії суди нерідко постановляють рішення про усунення від спадкування спадкоємця, коли у справі немає жодного доказу про умисне ухилення спадкоємця від надання допомоги спадкодавцю, крім того факту, що сторони не спілкувалися протягом тривалого часу, ігноруючи при цьому статті 10, 60 ЦПК, відповідно до яких кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Ухилення особи від надання допомоги спадкодавцеві, який її потребував, полягає в умисних діях чи бездіяльності особи, спрямованих на уникнення від обов’язку забезпечити підтримку та допомогу спадкодавцю. Тобто ухилення, пов’язане з винною поведінкою особи, яка усвідомлювала свій обов’язок, мала можливість його виконувати, але не вчиняла необхідних дій. Крім цього, підлягає з’ясуванню судом питання, чи потребував спадкодавець допомоги від спадкоємця за умови отримання її від інших осіб, чи мав спадкоємець матеріальну та фізичну змогу надавати таку допомогу.
Для задоволення позовних вимог у справах про усунення від права на спадкування відповідно ч. 5 ст. 1224 ЦК має значення сукупність обставин: ухилення особи від надання спадкодавцеві допомоги при можливості її надання, перебування спадкодавця в безпорадному стані, потреба спадкодавця в допомозі саме цієї особи. Лише при одночасному настанні наведених обставин і доведеності зазначених фактів в їх сукупності спадкоємець може бути усунений від спадкування.
Та обставина, що сторони не спілкувалися протягом тривалого часу, не свідчить про факт умисного ухилення від надання допомоги.
Важливе значення має обґрунтованість позовних вимог та наявність належних доказів на їх підтвердження, оскільки практика розгляду справ про усунення від права на спадкування свідчить про те, що позови, як правило, є необґрунтованими, тому в їх задоволенні суди відмовляють.
Спросить