Анализ правовой ситуации - объединение и рассмотрение неявки одного из участников судебного процесса
Помогите решить задачу буду очень благодарна. Суддя під час провадження у справі до судового розгляду об’єднав для розгляду в одному провадженні кілька однорідних позовних вимог - про стягнення збитків - до одного й того ж відповідача. Один із співучасників не брав участі у розгляді судової справи, був належним чином повідомлений про час і місце судових засідань, про причини неявки до суду не повідомляв. Суд, розглянувши справу по суті, ухвалив рішення на користь усіх співпозивачів, задовольнивши позовні вимоги кожного з них. Дайте правовий аналіз ситуації.
Помогите решить задачу буду очень благодарна. Суддя під час провадження у справі до судового розгляду об’єднав для розгляду в одному провадженні кілька однорідних позовних вимог - про стягнення збитків - до одного й того ж відповідача. Один із співучасників не брав участі у розгляді судової справи, був належним чином повідомлений про час і місце судових засідань, про причини неявки до суду не повідомляв. Суд, розглянувши справу по суті, ухвалив рішення на користь усіх співпозивачів, задовольнивши позовні вимоги кожного з них. Дайте правовий аналіз ситуації.
Задачки решать Вы студентов просите И вообще то можно было писать и на русском языке.
Спросить
Здравствуйте, Людмила.
Либо напишите на русском, либо обратитесь непосредственно к юристу Вашей страны, воспользовавшись поисковой системой сайта.
Спросить
Відповідно ст.51 КАСУ позивач має п збільшити або зменшити розмір позовних вимог або відмовитися від адміністративного позову в будь-який час до закінчення судового розгляду.
Перший позов до суду я подала в квітні 2009 року, розглад судової справи призначено 10.10.09 р.
Чи можу я в вересні місяці (до 10.10.09 р. )подати до суду заяву про зміни позовної вимоги?
Так, звичайно. Але зауважу, що змінити Ви можите або підстави або позовні вимоги.
СпроситьУ суді першої інстанції відкрито судове провадження за позовом І. до П. про визнання договору дарування недійсним.
Які дії повинен вчинити суд за таких умов:
- належним чином повідомлений позивач не з’явився на судовий розгляд;
- належним чином повідомлений позивач повторно не з’явився на судовий розгляд;
- належним чином повідомлений відповідач повторно не з’явився на судовий розгляд;
- сторони уклали мирову угоду;
- позивач відмовився від позову;
- позивач помер.
Підскажіть будь-ласка. 21.05.14 помер мій батько. 13.06.14 р. мій брат на підставі довіреності виданою батьком за життя, (яка після смерті довірителя стала недійсною) перереєстрував спадкове майно, а саме автомобіль на свою знайому. Ми звернулися в суд і 22.07.14 було винесено ухвалу про відкриття провадження за моїм позовом. Брат написав апеляційну скаргу, яку сьогодні 01.12. 14 року було відхилено і справу направлено в суд першої інстанції для подальшого розгляду. Які терміни розгляду на даний час має суд. якщо проовадження було відкрите 22.07.14 року. Також 30.11.14 року мною було подано заяву про забезпечення позовних вимог. Чи можу я внести додаткові дані та більш якісніше обгрунтувати свої позовні вимоги. Чи мені потрібно додатково звертатись із повторною заявою.
Ні, Вам потрібно надати судові уточнену позовну заяву, де Ви деталізуєте обгрунтування вимог.
СпроситьНе могли б ви допомогти з розвязаням юр. задачи? 1. Під час судового провадження по звинуваченню Х. та
інших у скоєнні навмисного вбивства з хуліганських спонукань, враховуючи велику небезпеку злочину, у складі суду брали участь три професійних судді та два присяжні засідателі.
Чи відповідає закону склад суду, який розглянув справу?
У якому складі суддів здійснюється розгляд справ? Охаракте-ризуйте правові форми і правову природу участі представників народу у здійсненні правосуддя.
§ 2. Провадження в суді присяжних
Стаття 383 КПК. Порядок провадження в суді присяжних
1. Кримінальне провадження судом присяжних здійснюється відповідно до загальних правил цього Кодексу з особливостями, встановленими цим параграфом.
2. Суд присяжних утворюється при місцевому загальному суді першої інстанції.
3. Усі питання, пов’язані з судовим розглядом, крім питання, передбаченого частиною третьою статті 331 цього Кодексу, судді і присяжні вирішують спільно.
Стаття 384. Роз’яснення права на суд присяжних
1. Прокурор, суд зобов’язані роз’яснити обвинуваченому у вчиненні злочину, за який передбачене покарання у виді довічного позбавлення волі, можливість та особливості розгляду кримінального провадження стосовно нього судом присяжних.
Письмове роз’яснення прокурора обвинуваченому про можливість, особливості і правові наслідки розгляду кримінального провадження судом присяжних додається до обвинувального акта і реєстру матеріалів досудового розслідування, які передаються до суду.
2. Обвинувачений у вчиненні злочину, за який передбачене покарання у виді довічного позбавлення волі, під час підготовчого судового засідання має право заявити клопотання про розгляд кримінального провадження стосовно нього судом присяжних.
Стаття 385. Виклик присяжних
1. Після призначення судового розгляду судом присяжних головуючий дає секретарю судового засідання розпорядження про виклик присяжних у кількості семи осіб, які визначаються автоматизованою системою документообігу суду з числа осіб, які внесені до списку присяжних.
2. Громадяни, які внесені до списку присяжних і можуть бути викликані до суду як присяжні, визначаються згідно із Законом України "Про судоустрій і статус суддів".
3. Письмовий виклик має бути вручений присяжному під розписку не пізніше ніж за п’ять днів до судового засідання. У виклику зазначаються день, час і місце проведення судового засідання, права та обов’язки присяжного, перелік вимог до присяжних, а також підстави для увільнення їх від виконання обов’язків, припис про явку, а також обов’язок присяжного (чи іншої особи, яка одержала виклик для передачі його присяжному) невідкладно повідомити суд про причини неможливості явки.
4. На підставі письмового виклику роботодавець зобов’язаний звільнити присяжного від роботи на час виконання ним обов’язків зі здійснення правосуддя.
Стаття 386. Права і обов’язки присяжного
1. Присяжний має право:
1) брати участь у дослідженні всіх відомостей та доказів у судовому засіданні;
2) робити нотатки під час судового засідання;
3) з дозволу головуючого ставити запитання обвинуваченому, потерпілому, свідкам, експертам, іншим особам, які допитуються;
4) просити головуючого роз’яснити норми закону, що підлягають застосуванню під час вирішення питань, юридичні терміни і поняття, зміст оголошених у судовому засіданні документів, ознаки злочину, у вчиненні якого обвинувачується особа.
2. Присяжний зобов’язаний:
1) правдиво відповісти на запитання головуючого і учасників судового провадження щодо можливих перешкод, передбачених цим Кодексом або законом, для його участі в судовому розгляді, його стосунків з особами, які беруть участь у кримінальному провадженні, що підлягає розгляду, та поінформованості про його обставини, а також на вимогу головуючого подати необхідну інформацію про себе;
2) додержуватися порядку в судовому засіданні і виконувати розпорядження головуючого;
3) не відлучатися із залу судового засідання під час судового розгляду;
4) не спілкуватися без дозволу головуючого з особами, що не входять до складу суду, стосовно суті кримінального провадження та процесуальних дій, що здійснюються (здійснювалися) під час нього;
5) не збирати відомості, що стосуються кримінального провадження, поза судовим засіданням;
6) не розголошувати відомості, які безпосередньо стосуються суті кримінального провадження та процесуальних дій, що здійснюються (здійснювалися) під час нього, і стали відомі присяжному у зв’язку з виконанням його обов’язків.
Стаття 387. Відбір присяжних у суді
1. Відбір присяжних здійснюється після відкриття судового засідання.
2. Головуючий повідомляє присяжним, яке провадження підлягає розгляду, роз’яснює їм права та обов’язки, а також умови їх участі в судовому розгляді. Кожен із присяжних має право заявити про неможливість його участі в судовому розгляді, вказавши на причину цього, та заявити собі самовідвід.
3. Головуючий з’ясовує, чи немає передбачених цим Кодексом або законом підстав, які перешкоджають залученню громадянина в якості присяжного або є підставою для звільнення окремих присяжних від виконання їх обов’язків, а так само для звільнення присяжних від виконання їх обов’язків за їх усними чи письмовими заявами.
Для з’ясування обставин, що можуть перешкоджати участі присяжного в судовому розгляді, прокурор, потерпілий, обвинувачений з дозволу головуючого можуть ставити присяжним відповідні запитання.
4. Кожному з присяжних, який з’явився, учасники судового провадження можуть заявити відвід з підстав, передбачених статтями 75 і 76 цього Кодексу.
5. Усі питання, пов’язані зі звільненням присяжних від участі в розгляді кримінального провадження, а також із самовідводом і відводом присяжних, вирішуються ухвалою суду у складі двох професійних суддів, що постановляється після проведення наради на місці без виходу до нарадчої кімнати, крім випадків, коли вихід до нарадчої кімнати буде визнаний судом необхідним. У разі якщо судді не прийшли до одноголосного рішення щодо вирішення питання, пов’язаного зі звільненням присяжного від участі в розгляді кримінального провадження або самовідводом чи відводом присяжного, присяжний вважається звільненим від участі в розгляді кримінального провадження або відведеним.
6. Якщо після виконання вимог, передбачених частинами першою - п’ятою цієї статті, присяжних залишилося більше необхідної для участі в судовому розгляді кількості, присяжні визначаються автоматизованою системою документообігу суду з числа присяжних, що не були звільнені або відведені від участі в розгляді кримінального провадження.
7. Якщо в результаті виконання дій, зазначених у частині п’ятій цієї статті, присяжних залишилося менше необхідної для участі в судовому розгляді кількості, секретар судового засідання за вказівкою головуючого викликає присяжних додатково.
8. Після відбору основних присяжних відбирається двоє запасних присяжних з додержанням зазначених у цій статті правил.
9. Прізвища відібраних основних і запасних присяжних заносяться до журналу судового засідання в тому порядку, в якому їх було відібрано.
10. Запасні присяжні під час судового засідання постійно перебувають на відведених їм місцях і до ухвалення вироку можуть бути включені до складу основних присяжних у разі неможливості кого-небудь з основних присяжних продовжувати участь у судовому розгляді. Про заміну вибулих основних присяжних запасними суд присяжних постановляє ухвалу.
Стаття 388. Приведення присяжних до присяги
1. Після закінчення відбору основних і запасних присяжних вони займають місця, відведені їм головуючим.
2. За пропозицією головуючого присяжні складають присягу такого змісту: "Я, (прізвище, ім’я, по батькові), присягаю виконувати свої обов’язки чесно і неупереджено, брати до уваги лише досліджені в суді докази, при вирішенні питань керуватися законом, своїм внутрішнім переконанням і совістю, як личить вільному громадянину і справедливій людині".
Текст присяги зачитує кожен присяжний, після чого підтверджує, що його права, обов’язки та компетенція йому зрозумілі.
Стаття 389. Недопустимість незаконного впливу на присяжного
1. Прокурору, обвинуваченому, потерпілому та іншим учасникам кримінального провадження протягом усього судового розгляду забороняється спілкуватися з присяжними інакше, ніж у порядку, передбаченому цим Кодексом.
Стаття 390. Усунення присяжного
1. Присяжний може бути усунутий від подальшої участі в судовому розгляді кримінального провадження у таких випадках:
1) у разі невиконання присяжним обов’язків, передбачених частиною другою статті 386 цього Кодексу;
2) за наявності обґрунтованих підстав вважати, що присяжний у результаті незаконного впливу втратив неупередженість, необхідну для вирішення питань кримінального провадження відповідно до закону.
2. Присяжний може бути усунутий від подальшої участі в судовому розгляді кримінального провадження за ініціативою головуючого рішенням більшості від складу суду присяжних, яке приймається в нарадчій кімнаті та оформлюється вмотивованою ухвалою.
3. У разі усунення присяжного до складу суду включається запасний присяжний, після чого судовий розгляд продовжується, або, у разі відсутності запасного присяжного, здійснюється відбір нового присяжного в порядку, передбаченому цим параграфом, після чого судове провадження розпочинається з початку.
Стаття 391. Порядок наради і голосування в суді присяжних
1. Нарадою суду присяжних керує головуючий, який послідовно ставить на обговорення питання, передбачені статтею 368 цього Кодексу, проводить відкрите голосування і веде підрахунок голосів.
2. Усі питання вирішуються простою більшістю голосів. Головуючий голосує останнім.
3. Ніхто зі складу суду присяжних не має права утримуватися від голосування, крім випадку, коли вирішується питання про міру покарання, а суддя чи присяжний голосував за виправдання обвинуваченого. У цьому разі голос того, хто утримався, додається до голосів, поданих за рішення, яке є найсприятливішим для обвинуваченого. При виникненні розбіжностей про те, яке рішення для обвинуваченого є більш сприятливим, питання вирішується шляхом голосування.
4. Кожен із складу суду присяжних має право викласти письмово окрему думку, яка не оголошується в судовому засіданні, а приєднується до матеріалів провадження і є відкритою для ознайомлення.
5. У випадку, коли серед більшості складу суду, яка ухвалила рішення, відсутні професійні судді, головуючий зобов’язаний надати допомогу присяжним у складенні судового рішення.
СпроситьСкажіть будь-ласка, яким чином і коли я можу оскаржити протокол про адмін. порушення (ДТП) виписаний працівником ДАІ . А саме:
1. До розгляду справи в суді про ДТП?
2. Під час розгляду справи в суді ?
3. Після рішення суду першої інстанції ?
Дякую.
здравствуйте простите украинский стал забывать но в Черкассах прожил 18 лет. Вы можете обжаловать административный протокол как до судебного заседания так и во время.
СпроситьСам протокол обжалованию не подлежит, он всего лишь содержит информацию, а суд уже віносит решение. поєтому оспаривайте данные протокола в судебном заседании при его рассмотрении.
СпроситьЗадача 1.
Кондитерська фабрика пред'явила в суд позов до комірника Горбатька про стягнення з нього 5000 грн. вартості кондитерських виробів, які ним не були передані торговельній базі. Горбатько, заперечуючи проти позову, просив суд притягнути до участі в справі на його сторону третю особу — фірму «Гастроном» в зв'язку з чим справа була відкладена слуханням на 8 днів. В призначений день при слуханні справи виявилось, що суд повістки торгу про виклик його в судове засідання послав через Горбатька, який розписку про її вручення адресату загубив. Справа була розглянута у відсутності третьої особи і позов був задоволений.
Питання 1: Що собою являє відкладення справи розглядом та зупинення провадження у справі і їх підстави та строки?
Питання 2: Поняття «судові витрати» та «судовий збір» та порядок їх сплати, визначте суму судового збору сплачену позивачем.
Питання 3: Поняття третьої особи у цивільному процесі, їх класифікація, права та обов’язки, порядок залучення до судового процесу та суми сплати ними судового збору?
Питання 4: Напишіть вказаний у задачі позов.
Задача 2.
Пилипченко зареєструвала шлюб з Зленьком. Батько Пилипченко, який виграв по лотереї автомашину, подарував її дочці. Зленко був засуджений з конфіскацією належного йому майна. На забезпечення позову на автомашину був накладений арешт. Пилипченко пред'явила в суд позов про виключення з опису автомашини.
Питання 1: Які докази можуть бути допущені судом по цій справі та їх характеристика відповідно до їх загальної класифікації?
Питання 2: Поняття «забезпечення доказів», відповідного звернення до суду та прийняття судом відповідного рішення – його виконання та порядок оскарження?
Питання 3: Визначіть елементи даного позову?
Питання 4: Визначіть суб’єктів цивільно-процесуальних відносин даної справи?
Питання 5: Напишіть апеляційну скаргу на вказану у задачі ухвалу про забезпечення позову.
Задача 3.
Місцевий суд постановив рішення про стягнення з Калантай 470 грн., а з Моріца 630 грн. на відшкодування збитку, нанесеного відповідачами місцевому комунальному підприємству по управлінню державним житловим фондом (ЖЕКу) за позовом останнього. В порядку виправлення описки цей же суд ухвалою зробив уточнення, що сума в 630 грн. підлягає стягненню з відповідачів Калантай та Моріца солідарно.
Питання 1: Обгрунтуйте правильність дій та рішення суду по справі?
Питання 2: Як необхідно провести виконання по даному рішенню суду?
Питання 3: Права та обов’язки сторін у стадії виконавчого провадження?
Питання 4: Заходи примусового виконання судових рішень?
Питання 5: Напишіть заяву про примусове виконання рішення суду по даній задачі.
Задача 4.
В судовому засіданні по справі Деркача до Пилипенка про визнання права власності на частину будинку відповідач позов визнав і виявив бажання укласти тут же мирову угоду. Суд відмовився її затвердити, посилаючись на те, що позов є надуманий для прикриття спекуляції будинком, і залишив позов без розгляду.
Питання 1: Обгрунтуйте законність такого рішення суду?
Питання 2: Що таке «окрема ухвала суду» та порядок її винесення, вступу в силу, оскарження і виконання?
Питання 3: Дайте визначення «мирова угода» та хто може її заключити у цивільному процесі, на якій зі стадій цивільного процесу, порядок заключення та правові наслідки затвердження її судом, порядок оскарження?
Питання 4: Напишіть заяву до суду про розгляд та затвердження можливого варіанту мирової угоди по справі?
В суді розглядається справа щодо стягнення боргу. Договором встановлено розмір процентів – 3%, проте не вказано чи це процент річний чи щомісячний. Відповідачі при розгляді справи наполягають що процент річний, хоча домовленість була за вказаний процент як, щомісячний. Якщо суд прийме рішення не на мою користь, чи я маю право при встановленні розміру процентів просити суд встановити їх розмір хоча б на рівні облікової ставки НБУ?
Стаття 1048 ЦК України передбачає, що позикодавець має право на отримання від позичальника відсотків від суми позики, якщо інше не встановлене договором або законом. Розмір і порядок отримання відсотків встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір відсотків, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. За відсутності іншої домовленості сторін відсотки виплачуються щомісячно до дня повернення позики у розмірі 3% річних.
СпроситьМатрос корабля українського торгового флоту, який приписаний до порту м. Одеса, наніс середньої тяжкості тілесні ушкодження повару судна Іщенку. В цей момент корабель перебуває в нейтральних водах Тихого океану.
Як у даному випадку має поступити капітан корабля і які мають бути його дії?
Задача 2.
Килимник за привласнення майна засуджений місцевим судом до 5 років позбавлення волі і взятий під стражу у суді після оголошення судового вироку. Килимник і його адвокат Баганець в установлений термін звернулися до апеляційного суду про відміну вироку, оскільки ні на досудовому слідстві, ні у суді не було належним чином оціненко докази невинуватості Килимника. Вони просили апеляційний суд призупинити виконання вироку на момент розгляду справи і рішення суду щодо арешту обвинуваченого. Апеляційний суд прийняв апеляційну скаргу до розгляду, але не зупинив виконання рішення місцевого суду щодо запобіжного заходу, обраного Килимнику.
Дайте правову оцінку діям Килимника, його захисника і суду.
Склалася така ситуація: у судовому засіданні у цивільній справі (Україна) одна із сторін надає документи, в яких на одне й теж питання кожного разу міститься зовсім різна інформація, яка суперечить даним, які були зазначені раніше, то (як мені відомо), суд повинен направити ці матеріали справи для відкриття кримінального провадження.
Моє питання полягає в тому, що я не можу знайти правові норми цих дій судді.
Підкажіть мені, будь ласка, де саме про це написано.
Дякую.
Ми з чоловіком розлучилися більше року тому. В червні 2012 року я подала позовну заяву до суду про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей (їх двоє). Судом призначено стягнення аліментів по 450 грн. на кожну дитину до досягнення ними повноліття. Проте, чоловік ухиляється від сплати аліментів. За ними рахується заборгованість в сумі 10800 грн. (за рік). Виконавчою службою ініційовано порушення кримінального провадження. На даний момент кримінальна справа знаходиться на розгляді в суді. Тепер чоловік пропонує підписання мирової угоди, згідно якої я повинна припинити кримінальне провадження, шляхом забирання виконавчого листа з відділу виконавчої служби. Проте все ж таки чоловік не збирається сплачувати заборгованість по аліментах, а пропонує відкладати суму аліментів на рахунок в фінансовій установі. Підкажіть, будь-ласка, всі за і проти підписання даної мирової угоди. Заздалегідь вдячна.
На Ваші питання можливо відповісти,тільки при особисто спілкуванні з адвокатом на очній консультації
Спросить
