Как решить проблему, если жена требует присутствия при встречах с ребенком

Добрый вечер!

Согласно ст. 66 Семейного кодекса РФ

1. Родитель, проживающий отдельно от ребенка, имеет права на общение с ребенком, участие в его воспитании и решении вопросов получения ребенком образования.

Родитель, с которым проживает ребенок, не должен препятствовать общению ребенка с другим родителем, если такое общение не причиняет вред физическому и психическому здоровью ребенка, его нравственному развитию.

2. Родители вправе заключить в письменной форме соглашение о порядке осуществления родительских прав родителем, проживающим отдельно от ребенка.

Если родители не могут прийти к соглашению, спор разрешается судом с участием органа опеки и попечительства по требованию родителей (одного из них). По требованию родителей (одного из них) в порядке, установленном гражданским процессуальным законодательством, суд с обязательным участием органа опеки и попечительства вправе определить порядок осуществления родительских прав на период до вступления в законную силу судебного решения.

3. При невыполнении решения суда к виновному родителю применяются меры, предусмотренные гражданским процессуальным законодательством. При злостном невыполнении решения суда суд по требованию родителя, проживающего отдельно от ребенка, может вынести решение о передаче ему ребенка исходя из интересов ребенка и с учетом мнения ребенка.

4. Родитель, проживающий отдельно от ребенка, имеет право на получение информации о своем ребенке из воспитательных учреждений, медицинских организаций, учреждений социальной защиты населения и аналогичных организаций. В предоставлении информации может быть отказано только в случае наличия угрозы для жизни и здоровья ребенка со стороны родителя. Отказ в предоставлении информации может быть оспорен в судебном порядке.

Аркадий, имеете право, только не на основании норм РФ, как написано выше юристом))

Спор между вами может быть разрешен в судебном порядке или органом опеки, но лучше Вам получить решение суда.

Стаття 158 СКУ Вирішення органом опіки та піклування спору щодо

участі у вихованні дитини того з батьків, хто

проживає окремо від неї

1. За заявою матері, батька дитини орган опіки та піклування

визначає способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею

того з батьків, хто проживає окремо від неї.

Рішення про це орган опіки та піклування постановляє на

підставі вивчення умов життя батьків, їхнього ставлення до дитини,

інших обставин, що мають істотне значення.

2. Рішення органу опіки та піклування є обов'язковим до

виконання. Особа, яка ухиляється від виконання рішення органу

опіки та піклування, зобов'язана відшкодувати матеріальну та

моральну шкоду, завдану тому з батьків, хто проживає окремо від

дитини.

Стаття 159. Вирішення судом спору щодо участі у вихованні

дитини того з батьків, хто проживає окремо від

неї

1. Якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить

перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з

дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від

виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків

має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод.

2. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні

дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного

відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо),

місце та час їхнього спілкування.

В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд

може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи.

Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у

вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання

своїх обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них,

вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне

значення, в тому числі стан психічного здоров'я одного з батьків,

зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.

3. За заявою заінтересованої сторони суд може зупинити

виконання рішення органу опіки та піклування до вирішення спору.

4. У разі ухилення від виконання рішення суду особою, з якою

проживає дитина, суд за заявою того з батьків, хто проживає

окремо, може передати дитину для проживання з ним.

5. Особа, яка ухиляється від виконання рішення суду,

зобов'язана відшкодувати матеріальну та моральну шкоду, завдану

тому з батьків, хто проживає окремо від дитини.

Стаття 160. Право батьків на визначення місця проживання

дитини

1. Місце проживання дитини, яка не досягла десяти років,

визначається за згодою батьків.

2. Місце проживання дитини, яка досягла десяти років,

визначається за спільною згодою батьків та самої дитини.

3. Якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини,

яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою.