Правомірність рішення господарського суду щодо спірного договору купівлі-продажу пшениці, заключеному без повноважень, та наслідки недотримання письмової форми
У листопаді 2010 р. ТОВ Гарант (позивач) звернулося з позовом до ТОВ Регіональна зернова компанія (відповідача) про визнання недійсним договору купівлі-продажу пшениці, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що спірний договір був підписаний від імені відповідача особою, яка не мала на це повноважень. Під час судового розгляду справи були встановлені наступні обставини. 1 вересня 2010 р. між ТОВ Гарант та ТОВ Регіональна зернова компанія був укладений договір, за яким ТОВ Регіональна зернова компанія було зобов'язано продати пшеницю 3 і 4 класу, а ТОВ Гарант прийняти і оплатити означений товар в асортименті, кількості та за ціною згідно з накладними. Належне виконання договору підтверджене матеріалами справи (видатковими накладними, актами приймання-передавання тощо). Оплата проведена покупцем на загальну суму 59986 грн, що підтверджено квитанціями до прибуткових касових ордерів. Однак позивач наполягає на визнанні договору недійсним та поверненні кожною із сторін одна одній усього одержаного за договором із тих підстав, що договір від імені відповідача був підписаний Сотниковим, який на момент укладення договору не мав прав (представницьких повноважень) на здійснення правочинів від імені відповідача. Рішенням господарського суду у задоволенні позову відмовлено. Чи є правомірним таке рішення? Чи дотримана у даному випадку письмова форма договору? Які наслідки недотримання письмової форми договору? Чи можуть бути застосовані у даному випадку положення ЦК України про наслідки подальшого схвалення дій представника при перевищенні наданих йому повноважень?
Якщо взаєморозрахунки між сторонами договору були проведені, то вважається , що сторони дійшли згоди і підтвердили своі наміри: покупець купити , а продавець продати товар. Договір визнано дійсним судом, оскільки зобов' язання по ньому в двосторонньому порядку було виконано. Дане рішення є законним.
Відповідно ст.51 КАСУ позивач має п збільшити або зменшити розмір позовних вимог або відмовитися від адміністративного позову в будь-який час до закінчення судового розгляду.
Перший позов до суду я подала в квітні 2009 року, розглад судової справи призначено 10.10.09 р.
Чи можу я в вересні місяці (до 10.10.09 р. )подати до суду заяву про зміни позовної вимоги?
Помогите решить задачу буду очень благодарна. Суддя під час провадження у справі до судового розгляду об’єднав для розгляду в одному провадженні кілька однорідних позовних вимог - про стягнення збитків - до одного й того ж відповідача. Один із співучасників не брав участі у розгляді судової справи, був належним чином повідомлений про час і місце судових засідань, про причини неявки до суду не повідомляв. Суд, розглянувши справу по суті, ухвалив рішення на користь усіх співпозивачів, задовольнивши позовні вимоги кожного з них. Дайте правовий аналіз ситуації.
У суді першої інстанції відкрито судове провадження за позовом І. до П. про визнання договору дарування недійсним.
Які дії повинен вчинити суд за таких умов:
- належним чином повідомлений позивач не з’явився на судовий розгляд;
- належним чином повідомлений позивач повторно не з’явився на судовий розгляд;
- належним чином повідомлений відповідач повторно не з’явився на судовий розгляд;
- сторони уклали мирову угоду;
- позивач відмовився від позову;
- позивач помер.
Матрос корабля українського торгового флоту, який приписаний до порту м. Одеса, наніс середньої тяжкості тілесні ушкодження повару судна Іщенку. В цей момент корабель перебуває в нейтральних водах Тихого океану.
Як у даному випадку має поступити капітан корабля і які мають бути його дії?
Задача 2.
Килимник за привласнення майна засуджений місцевим судом до 5 років позбавлення волі і взятий під стражу у суді після оголошення судового вироку. Килимник і його адвокат Баганець в установлений термін звернулися до апеляційного суду про відміну вироку, оскільки ні на досудовому слідстві, ні у суді не було належним чином оціненко докази невинуватості Килимника. Вони просили апеляційний суд призупинити виконання вироку на момент розгляду справи і рішення суду щодо арешту обвинуваченого. Апеляційний суд прийняв апеляційну скаргу до розгляду, але не зупинив виконання рішення місцевого суду щодо запобіжного заходу, обраного Килимнику.
Дайте правову оцінку діям Килимника, його захисника і суду.
Дуже прошу допомогти розібратись мені у питанні судового процесу між нашою сімєю (у складі трьох чоловік), як відповідачів, - та КП Житомиртеплокомуненерго, як позивача.
Предметом судового розгляду був позов КП Житомиртеплокомуненерго про стягнення боргів.
Суд задоволнив цей позов, хоча ми неодноразово писали заяви керівництву підприємства на відмову від послуг, а також відмовились від укладання договору з цим підприємством.
В суд були запрошені всі члени сімі, але присутня була тільки я.По договору обміну квартири, теперішня наша квартира належить в рівних долях, - тобто по 1/3 кожному з трьох проживаючих, і кожний являється співвласником своєі долі.
Моє питання: можуть інші члени сімі, які не були присутні на судовому засіданні, і які не згодні з вироком суду, подать у суд першоі інстанціі позов про незгоду з рішенням або новий позов (тоді який саме)?
Чи це може вирішуватись тільки у апеляційному суді?
Буду дуже вдячна за Вашу відповідь.
З повагою, Наталія.
Комунальне підприємство звернулося до суду про стягнення заборгованості за договором про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та інших комунальних послуг. Звернене стягнення було на сина покійної, який там не проживав і ніколи там не був зареєстрований.
На загальних зборах учасників Товариства з обмеженою відповідальністю “Перемога” з 5 учасників - фізичних осіб були присутні четверо. Учасник Петренко, який мав частку у статутному фонді 20%, не дивлячись на те, що йому було надіслане повідомлення, на збори не з`явився. На пропозицію головуючого збори одноголосно прийняли рішення про виключення Петренко зі складу учасників ТОВ “Перемога” у зв`язку з тим, що він не бере участі у поточній роботі товариства і не вніс повністю свого вкладу в статутний фонд, хоч минуло вже півтора року після реєстрації товариства.
Дайте юридичну оцінку прийнятому рішенню. Чи були правомочними загальні збори учасників ТОВ “Перемога”? З яких підстав можна виключити учасника з товариства з обмеженою відповідальністю?
Громадянка Вершинська придбала на радіо ринку у приватного підприємця телефон з функцією FM-радіо. У зв’язку з тим, що у продавця не було відповідного обладнання перевірити цю функцію не було можливості. Вдома вона виявила, що в телефоні радіо нема. Вершинська звернулася до приватного підприємця, який порекомендував їй звернутися до сервісного центру. Там телефон прийняли на перевірку і повернули тільки через 2 місяці з записом у гарантійному талоні «зроблено перепрограммування», але радіо в телефоні знову не було. Зайомий радіолюбитель, подивившись телефон, зробив висновок «такої функції у телефоні взагалі нема»
Які права громадянки було порушено? Як вирішити справу по суті. Дайте пораду Вершинській до яких нормативно–правових актів їй треба звернутися.
Виникла не дуже приємна ситуація, я знімав квартиру (договору про оренду не було) , чесно кажучи квартира мені не сподобалась, але обставини склались так, що мені не було вибору,і я заплатив за 1 місяць прожиття. Повторююсь умови були дуже погані, і я жив в знайомих. Пройшов цей місяць за який було заплачені гроші, і я хотів забрати свої особисті речі , напевно господаря квартири це розізлило і вона вирішила в якомусь плані нажитись, сказала: » Ти зламав раковину, плитку»,-і хоче, щоб я відшкодував їй це все. Речі вона тільки поверне після того як я дам їй гроші на руки (Є цінні речі).Були навіть з її, та її сина сторони погрози на рахунок мене. Надіюсь на вашу допомогу. Дякую.
Ветрова працювала адміністратором готелю «Киів» і була звільнена 20 лютого 2002 року згідно з п.3 ст.40 КЗпП за систематичне порушення трудової дисципліни. В районному суді, куди Ветрова звернулася з позовом про поновлення на роботі, було встановлено: адміністратор Ветрова, працюючи в готелі, мала низку дисциплінарних стягнень (у вересні 1995 р.-зауваження, у грудні 1996 р.-догану, у червні 1998 р.-сувору догану з попередженням, що в разі наступного порушення трудової дисципліни вона буде звільнена з роботи). Враховуючи ці обставини і при новому порушенні трудової дисципліни (10 лютого 2000 р. Ветрова спізнилася на роботу на 1 годину без поважних причин), директор готелю видав наказ про звільнення Ветрової з роботи за п.3 ст.40 КЗпП Украіни.
Чи є звільнення Ветрової Законним?
Яке рішення повинен прийняти суд?
Який порядок звільнення працівників згідно з п.3 ст.40 КЗпП?
