Если возможно, подскажите за что нужно платить и сколько.

Госкомзем в разъяснении от 08.10.2009 г. рассмотрел отдельные вопросы, возникающие во время реализации постановления Кабмина от 05.08.2009 г. № 844. Данным Постановлением устанавливался порядок бесплатного оформления и выдачи гражданам Украины в 2009 г. госактов на право собственности на земельные участки.

Среди прочего, разъяснении указанно, что :

заявление на бесплатное оформление госакта подается в управление (отдел) Госкомзема в районе (городе) через органы местного самоуправления, осуществляющие организованный прием и передачу таких заявлений в соответствующий территориальный орган Госкомзема по актам приема-передачи;

госакт на право собственности на земельный участок также выдается по заявлению наследников;

у гражданина, продавшего или осуществившего другим способом отчуждение жилого дома, нет права на изготовление и выдачу ему госакта на право собственности на земельный участок для обслуживания жилого дома, поскольку последний ему уже не принадлежит. Такое право имеет новый владелец жилого дома на общих основаниях;

гражданин может добровольно заключить договор на изготовление технической документации и оформление и выдачу госакта самостоятельно с организацией, имеющей лицензию на соответствующие виды работ, и оплата по такому договору будет осуществляться непосредственно самим гражданином и ни территориальный орган Госкомзема, ни структурное подразделение Центра государственного земельного кадастра не вправе препятствовать осуществлению данных работ.

Приложение:

ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ УКРАЇНИ ІЗ ЗЕМЕЛЬНИХ РЕСУРСІВ

Р О З’ Я С Н Е Н Н Я

08.10.2009

Щодо окремих питань реалізації постанови Кабінету Міністрів України

від 5 серпня 2009 року N 844

Узагальнюючи практику застосування положень постанови Кабінету Міністрів України від 05.08.2009 N 844 (844-2009-п) “Деякі питання реалізації права власності на землю громадянами України у 2009 році” та з метою єдиного підходу до вирішення проблемних питань, які виникають під час реалізації цієї постанови, Держкомзем роз’яснює наступне.

1. На чиє ім’я подається заява громадянами, які бажають безкоштовно оформити державний акт на право власності на земельну ділянку, до місцевої ради чи до територіального органу Держкомзему?

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 05.08.2009 N 844 (844-2009-п) та Регламенту, затвердженого Головою Держкомзему, на їх виконання, громадяни, які бажають безкоштовно оформити державний акт на право власності на земельну ділянку згідно з прийнятим рішенням про приватизацію, подають відповідну заяву до управління (відділу) Держкомзему в районі (місті). Однак подають не самі безпосередньо, а через органи місцевого самоврядування, які здійснюють організований прийом та передачу таких заяв до відповідного територіального органу Держкомзему за актами приймання-передачі.

Підставою для укладання договору на виготовлення технічної документації із складання державного акта на право власності на земельну ділянку та договору на виготовлення та державну реєстрацію такого державного акта буде саме заява громадянина до того органу, який і укладає такі договори.

У випадку, якщо заява буде подана органу місцевого самоврядування і звернена саме до нього, у територіального органу Держкомзему не буде підстав для укладання вищезазначених договорів.

2. Чи можуть спадкоємці особи, якій згідно з Декретом Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року N 15-92 (15-92) передано у приватну власність земельну ділянку, але державний акт не видано, отримати державний акт на право власності на земельну ділянку на своє ім’я?

Абзацом другим пункту 1 Перехідних положень Земельного кодексу України (2768-14) встановлено, що рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийняті органами місцевого самоврядування відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.92 N 15-92 (15-92) “Про приватизацію земельних ділянок”, є підставою для виготовлення та видачі цим громадянам або їх спадкоємцям державних актів на право власності на земельну ділянку за технічною документацією щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку.

Відповідно до Цивільного кодексу України (435-15)

спадкування відбувається за законом, за заповітом або за спадковим договором.

У випадку спадкування за законом спадкоємець (спадкоємці)

подає заяву про виготовлення та видачу державного акта на право власності на земельну ділянку. До заяви додається свідоцтво про право на спадщину (на інше майно). У зазначеному свідоцтві вказується, що майно успадковується спадкоємцем повністю або в певних частинах. Якщо повністю — державний акт видається на таку особу, у випадку успадкування частини майна, із заявою мають звернутися всі спадкоємці та отримати у спільну часткову власність земельну ділянку, передану у власність спадкодавцю за рішенням місцевої ради згідно з Декретом Кабінету Міністрів України від 26.12.92 N 15-92 (15-92).

У випадку успадкування за заповітом, питання повинно вирішуватися з огляду на те, чи перейшло за заповітом до спадкоємця нерухоме майно, яке розміщене на цій земельній ділянці. У випадку відсутності на земельній ділянці майна — питання вирішується у судовому порядку.

Питання спадкування майна за спадковим договором є більш складним питанням і можливість виготовлення та видачі такому спадкоємцеві державного акта на право власності на земельну ділянку має бути підтверджено судовим рішенням.

3. Чи можна видати державний акт на право власності на земельну ділянку для обслуговування житлового будинку громадянину за рішенням ради, прийнятим згідно з Декретом Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року N 15-92 (15-92), у випадку, якщо житловий будинок вже не є власністю такого громадянина?

Відповідно до статті 120 Земельного кодексу України (2768-14) до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором.

Якщо договором про відчуження житлового будинку, будівлі або споруди не визначено розмір земельної ділянки, до набувача переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою, а також на ту частину земельної ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.

Таким чином, у громадянина, який продав або іншим способом здійснив відчуження житлового будинку, немає права на виготовлення та видачу йому державного акта на право власності на земельну ділянку для обслуговування житлового будинку, оскільки останній йому вже не належить. У такому випадку на підставі договору купівлі-продажу житлового будинку та свідоцтва про право власності на житловий будинок, виданий його покупцеві, орган місцевого самоврядування має прийняти рішення про те, що рішення про передачу у приватну власність громадянину згідно з Декретом Кабінету Міністрів України від 26.12.92 N 15-92 (15-92) втратило чинність. Право на оформлення земельної ділянки для обслуговування житлового будинку у власність або у користування має новий власник житлового будинку на загальних підставах.

4. Чи може громадянин добровільно звернутися до землевпорядної організації, яка має ліцензію на відповідний вид робіт, про виготовлення за його кошти технічної документації та державного акта на право власності на земельну ділянку?

Постановою Кабінету Міністрів України від 05.08.2009 N 844 ( 844-2009-п ) передбачено можливість безоплатних оформлення та видачі державних актів на право власності на земельну ділянку за спрощеною процедурою. При цьому можливість скористатися наданим правом виникає у громадян, які вже мають рішення органів місцевого самоврядування або органів виконавчої влади про передачу їм у приватну власність земельних ділянок. Але це не обов'язок громадян, а їх право, яким вони можуть скористатися або ж ні. У випадку, коли громадянин за різних обставин бажає добровільно укласти договір на виготовлення технічної документації та оформлення і видачу державного акта право власності самостійно із організацією, яка має ліцензію на відповідні види робіт, і оплата за таким договором здійснюватиметься безпосередньо самим громадянином, ні територіальний орган Держкомзему, ні структурний підрозділ Центру ДЗК не вправі чинити перешкоди здійсненню цих робіт. Разом з тим, з метою унеможливлення в подальшому звинувачень щодо неправомірності дій або невиконання постанови Кабінету Міністрів України від 05.08.2009 N 844 ( 844-2009-п ), доцільно брати відповідну заяву (розписку) від громадянина про добровільність його дій.

Забороняється призупиняти реєстрацію та видачу державних актів громадянам, які уклали відповідні договори з Центром ДЗК до набрання чинності цієї постанови Кабінету Міністрів України.

5. Чи може безкоштовно виготовлятися технічна документація у випадку прийняття рішення після 1 січня 2002 року?

У даному випадку рішення про передачу у приватну власність земельної ділянки мало прийматися вже за наявності розробленої землевпорядною організацією, яка має ліцензію на проведення відповідних робіт, технічної документації або проекту відведення земельної ділянки і в такому випадку безоплатним є тільки виготовлення та реєстрація державного акта на право власності на земельну ділянку.

6. У випадку передачі у власність земельної ділянки громадянину за рішенням ради до 2002 року для ведення особистого підсобного господарства в межах населених пунктів та у розмірі, що не перевищував 0,6 га, виникає питання: за яким цільовим призначенням виготовляти державний акт на право власності на земельну ділянку? Якщо у цьому випадку у державному акті на право власності на земельну ділянку необхідно вказувати цільове призначення “для ведення особистого селянського господарства”, то чи не буде це порушенням статті 116 чинного Земельного кодексу України (2768-14) при прийнятті райдержадміністрацією розпорядження про безоплатну передачу громадянину земельної ділянки за межами населеного пункту у розмірі до 2 гектарів?

Статтею 56 Земельного кодексу України (2768-14) в редакції 1992 року було встановлено, що громадянам України в межах населених пунктів можуть передаватися безоплатно у власність земельні ділянки площею до 0,6 га для ведення особистого підсобного господарства.

Відповідно до частини шостої статті 5 Закону України “Про особисте селянське господарство” (742-15) громадяни України, які реалізували своє право на безоплатну приватизацію земельної ділянки для ведення особистого підсобного господарства в розмірі менше 2,0 гектарів, мають право на збільшення земельної ділянки в межах норм, установлених статтею 121 Земельного кодексу України (2768-14) для ведення особистого селянського господарства.

Таким чином, законодавчо визначена можливість отримати одним громадянином безоплатно у власність земельну ділянку для ведення особистого підсобного господарства та для ведення особистого селянського господарства.

Разом з тим, при прийнятті рішення про безоплатну передачу громадянину земельної ділянки із цільовим призначенням “для ведення особистого підсобного господарства” таке право власності згідно із Декретом Кабінету Міністрів України від 26.12.92 N 15-92 (15-92) уже виникло, однак виготовити державний акт та провести його державну реєстрацію за таким цільовим призначенням на сьогодні технічно неможливо. Тому, органом місцевого самоврядування за заявою громадянина приймається рішення про уточнення цільового призначення земельної ділянки, яка вже знаходиться у власності цього громадянина. У державному акті зазначаються два рішення ради — про передачу у власність земельної ділянки згідно із вищезазначеним Декретом Кабінету Міністрів України (15-92) та про уточнення цільового призначення цієї земельної ділянки.

При цьому право на приватизацію земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в загальному розмірі, що не перевищує 2 га з врахуванням площі вже наданої земельної ділянки для ведення особистого підсобного господарства, цей громадянин не втрачає.

7. Який орган має право вносити зміни до рішення ради, прийнятого згідно з Декретом Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року N 15-92 (15-92) в частині уточнення площі або цільового призначення, якщо відповідної ради вже не існує (об’єднання декількох рад в одну, включення в територію міста тощо), або ж земельна ділянка знаходиться за межами населеного пункту (садівництво)?

Відповідно до Земельного кодексу України (2768-14) в редакції 1992 року повноваження щодо розпорядження земельними ділянками як в межах, так і за межами населених пунктів мали відповідні ради. Ці повноваження до 12 червня 1997 року (дня набрання чинності Законом України “Про місцеве самоврядування в Україні” (280/97-ВР)) могли делегуватися виконкомам цих рад.

На сьогодні згідно з пунктом 12 Перехідних положень Земельного кодексу України (2768-14) повноваження по розпорядженню землями в межах населених пунктів, які не передані у приватну власність та на яких не розміщені державні підприємства, що підлягають приватизації, належать органам місцевого самоврядування (сесіям), а за межами — відповідним органам виконавчої влади (районним, обласним державним адміністраціям, Кабінету Міністрів України).

У випадку злиття двох і більше рад в одну або включення території сільських рад в межі міста, рішення про уточнення як площі, так і цільового призначення земельних ділянок приймають діючі органи місцевого самоврядування або ж відповідна міська рада, в межі якої включена сільська, селищна ради.

У випадку прийняття радою (її виконавчим органом) відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.92 N 15-92 (15-92) рішення про передачу громадянину у приватну власність земельної ділянки для ведення індивідуального садівництва певної площі, а при виготовленні технічної документації було виявлено розбіжність між фактичною площею земельної ділянки та площею, зазначеною у рішенні, районна державна адміністрація має прийняти розпорядження про уточнення площі цієї земельної ділянки (не про внесення змін). При цьому у державному акті на право власності на земельну ділянку має зазначатися як рішення ради, так і рішення районної державної адміністрації.

8. Чи можуть територіальні органи земельних ресурсів брати заяви безпосередньо у громадян на безоплатні оформлення та видачу державних актів на право власності на земельні ділянки у випадку блокування або затягування передачі таких заяв органами місцевого самоврядування?

Як виняток такі дії можуть мати місце, однак, при виникненні будь-яких непорозумінь із зазначеного питання територіальний орган земельних ресурсів має терміново повідомити про такі факти Держкомзем.

9. Як бути, коли до заяви громадянина на безоплатні оформлення та видачу державних актів на право власності на земельні ділянки додається технічна документація (одна книжка) на декілька громадян? Чи потрібно у цьому випадку розшивати таку технічну документацію?

Якщо технічна документація розроблена на декількох осіб, таку технічну документацію розшивати не потрібно. Разом з тим, до такої документації мають бути додані заяви на безоплатні оформлення та видачу державних актів на право власності на земельні ділянки тих громадян, яким розроблялася ця технічна документація.

У випадку, коли не всі громадяни зможуть за різних обставин одночасно подати заяви на безоплатні оформлення та видачу державних актів на право власності на земельні ділянки, вони зможуть скористатися своїм правом пізніше, оскільки така технічна документація після видачі державних актів громадянам, які подали заяви, зберігається в територіальному органі земельних ресурсів.

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

від 5 серпня 2009 р. N 844

Київ

Деякі питання реалізації права власності на землю громадянами України у 2009 році

( Із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ

N 901 ( 901-2009-п ) від 26.08.2009

N 951 ( 951-2009-п ) від 09.09.2009 )

З метою захисту конституційних прав громадян України на землю Кабінет Міністрів України ПОСТАНОВЛЯЄ:

1. Затвердити такі, що додаються:

Порядок безоплатних оформлення та видачі громадянам України у 2009 році державних актів на право власності на земельні ділянки;

Порядок використання у 2009 році коштів Стабілізаційного фонду для здійснення заходів з безоплатних оформлення та видачі громадянам України державних актів на право власності на земельні ділянки.

2. Заборонити стягнення з громадян України плати за оформлення та видачу відповідно до затвердженого цією постановою Порядку безоплатних оформлення та видачі громадянам України у 2009 році державних актів на право власності на земельні ділянки таких актів та надання додаткових і супутніх послуг з розроблення документації із землеустрою, а також будь-яких інших платежів, зокрема внесків до благодійних та інших фондів.

3. Виділити за рахунок нерозподілених коштів Стабілізаційного фонду (835-17) на безповоротній основі 507784,8 тис. гривень для здійснення заходів з безоплатних оформлення та видачі громадянам України державних актів на право власності на земельні ділянки.

(Пункт 3 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 951 (951-2009-п) від 09.09.2009)

4. Внести до постанов Кабінету Міністрів України зміни, що додаються.

5. Збільшити граничну чисельність працівників Державного комітету із земельних ресурсів до 335 одиниць і підпорядкованих йому територіальних органів до 14374 одиниць з метою забезпечення реалізації державної політики у сфері земельних відносин, зокрема безоплатних оформлення та видачі громадянам державних актів на право власності на земельні ділянки, проведення інвентаризації земель, ведення державного земельного кадастру, розмежування земель державної та комунальної власності.

Державному комітету із земельних ресурсів утворити в центральному апараті та в територіальних органах структурні підрозділи на базі Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель та її територіальних органів, що ліквідуються, і забезпечити відповідно до законодавства здійснення заходів, пов’язаних з їх ліквідацією. (Пункт 5 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ N 901 (901-2009-п) від 26.08.2009)

6. Державному комітету фінансового моніторингу разом з Державним комітетом із земельних ресурсів визначити у десятиденний строк порядок проведення моніторингу інформації про прийняті органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування рішення, надані погодження та видані документи, пов’язані з передачею у власність земельних ділянок, з метою унеможливлення використання схем їх незаконного отримання та відчуження.

7. Рекомендувати сільським, селищним, міським радам сприяти діяльності територіальних органів Державного комітету із земельних ресурсів та державних підприємств, що належать до сфери його управління, пов’язаній з організацією безоплатних оформлення та видачі громадянам України державних актів на право власності на земельні ділянки за місцем їх розташування, зокрема шляхом організованого приймання документів від громадян та передачі їх до зазначених територіальних органів, а також залучення до такої діяльності інженерів-землевпорядників органів місцевого самоврядування.

(Пункт 7 в редакції Постанови КМ N 901 (901-2009-п) від 26.08.2009)

8. Державному комітету із земельних ресурсів подати протягом місяця Кабінетові Міністрів України пропозиції щодо спрощення та здешевлення процедури виготовлення і узгодження документації із землеустрою, необхідної для прийняття органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування рішень про передачу у власність громадянам України земельних ділянок.

9. Міністерству охорони навколишнього природного середовища, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям забезпечити інформування щомісяця до 10 числа наступного періоду Кабінету Міністрів України про виконання цієї постанови.

10. Ця постанова набирає чинності з дня опублікування, крім пункту 1, що набирає чинності з 1 вересня 2009 року.

Прем’єр-міністр України Ю.ТИМОШЕНКО

Інд. 22

ЗАТВЕРДЖЕНО

постановою Кабінету Міністрів України

від 5 серпня 2009 р. N 844

ПОРЯДОК

безоплатних оформлення та видачі громадянам України у 2009 році державних актів на право власності на земельні ділянки

1. Цей Порядок визначає спрощену процедуру безоплатних оформлення та видачі громадянам України у 2009 році державних актів на право власності на земельні ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель, ведення особистого селянського господарства в межах населених пунктів та садівництва у розмірах, визначених статтею 121 Земельного кодексу України (2768-14), після прийняття рішення про передачу громадянам безоплатно у приватну власність земельних ділянок:

органами місцевого самоврядування — відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 р. N 15-92 (15-92) “Про приватизацію земельних ділянок";

органами місцевого самоврядування та органами виконавчої влади — відповідно до статті 118 Земельного кодексу України (2768-14).

2. Для одержання державного акта на право власності на земельну ділянку громадянин або уповноважена ним особа звертається із заявою про видачу такого акта до сільського, селищного, міського голови або уповноваженої ним особи, який забезпечує організацію прийому таких заяв у кожному населеному пункті. (Абзац перший пункту 2 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 901 (901-2009-п) від 26.08.2009)

Заява про видачу державного акта на право власності на земельну ділянку подається за місцем розташування земельної ділянки.

До заяви додаються:

копія документа, що посвідчує особу;

засвідчена в установленому порядку копія довіреності — для уповноваженої особи;

копія документа про присвоєння ідентифікаційного номера у Державному реєстрі фізичних осіб — платників податків та інших обов’язкових платежів;

копія рішення органу місцевого самоврядування або районної державної адміністрації щодо передачі земельної ділянки у власність.

Територіальні органи Держкомзему за актами приймання-передачі отримують від органів місцевого самоврядування заяви громадян про видачу державного акта на право власності на земельну ділянку. (Абзац восьмий пункту 2 в редакції Постанови КМ N 901 (901-2009-п) від 26.08.2009)

3. На підставі заяви про видачу державного акта на право власності на земельну ділянку протягом трьох робочих днів з дати її надходження територіальні органи Держкомзему (далі — замовники) укладають:

договори на проведення державної реєстрації державного акта на право власності на земельну ділянку — з державним підприємством “Центр державного земельного кадастру” (далі — Центр кадастру).

До договору на проведення державної реєстрації замовник додає технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку (далі — технічна документація), крім випадків передачі земельних ділянок громадянам у приватну власність відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 р. N 15-92 (15-92) “Про приватизацію земельних ділянок";

договори на розроблення технічної документації — з державними підприємствами, в тому числі Центром кадастру, що належать до сфери управління Держкомзему та мають ліцензію на проведення робіт із землеустрою (далі — виконавці), при передачі земельних ділянок громадянам у приватну власність відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 р. N 15-92 (15-92) “Про приватизацію земельних ділянок”.

До договору на розроблення технічної документації замовник додає такі документи:

заяву про видачу державного акта на право власності на земельну ділянку;

довідку про обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки або її частини;

довідку про присвоєння кадастрового номера земельної ділянки;

наявну інформацію про земельну ділянку, яка може бути використана для виготовлення технічної документації.

У разі укладення договору на розроблення технічної документації з виконавцем, крім Центру кадастру, замовник повідомляє регіональний відокремлений структурний підрозділ Центру кадастру (далі — регіональна філія Центру кадастру) про укладення такого договору для підготовки матеріалів чергового кадастрового плану.

4. Виконавець протягом 10 робочих днів з дня укладення договору на розроблення технічної документації:

проводить аналіз документів, що надійшли від замовника;

отримує в регіональній філії Центру кадастру матеріали чергового кадастрового плану в електронному вигляді;

виконує необхідні обстежувальні, польові та камеральні роботи;

виготовляє технічну документацію у двох примірниках та подає їх на паперовому та електронному носіях до регіональної філії Центру кадастру і замовникові для погодження.

У разі виявлення недостовірних відомостей у заяві та визначених у пункті 2 цього Порядку документах виконавець повертає замовнику протягом трьох днів з дати їх надходження подані документи з обґрунтуванням причини повернення.

5. Замовник погоджує технічну документацію протягом трьох робочих днів з дати її надходження та подає для заповнення до районного (міського) підрозділу регіональної філії Центру кадастру бланк державного акта на право власності на земельну ділянку або повертає органу місцевого самоврядування за актом приймання-передачі надані ним заяву та документи з обґрунтуванням причини повернення.

(Пункт 5 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 901 (901-2009-п) від 26.08.2009)

6. Регіональна філія Центру кадастру протягом трьох робочих днів з дня надходження технічної документації на паперовому та електронному носіях перевіряє її зміст, вносить відповідні відомості до бази даних державного земельного кадастру та передає до районного (міського) підрозділу регіональної філії Центру кадастру.

7. Районний (міський) підрозділ регіональної філії Центру кадастру протягом трьох робочих днів з дня отримання бланку державного акта на право власності на земельну ділянку заповнює його та передає замовнику для підписання.

8. Державний акт на право власності на земельну ділянку, підписаний замовником та органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування, який прийняв рішення про безоплатну передачу громадянинові земельної ділянки у власність, передається відповідному районному (міському) підрозділу Центру кадастру для державної реєстрації такого акта.

9. Видача державного акта на право власності на земельну ділянку здійснюється представником районного (міського) підрозділу Центру кадастру у строк, що не перевищує 30 робочих днів після надходження заяви про його видачу, за місцем розташування земельної ділянки.

Замовник разом з органом місцевого самоврядування організовує видачу державних актів на право власності на земельну ділянку в кожному населеному пункті.

(Пункт 9 в редакції Постанови КМ N 901 (901-2009-п) від 26.08.2009)

10. У разі коли до договору на проведення державної реєстрації додається технічна документація, процедура виготовлення та видачі державного акта на право власності на земельну ділянку здійснюється відповідно до пунктів 5 — 9 цього Порядку.

11. Технічна документація, виготовлена за рахунок коштів державного бюджету, надходить до Державного фонду документації із землеустрою.

12. Фінансування робіт і послуг, пов’язаних з оформленням та видачею державних актів на право власності на земельну ділянку, здійснюється замовником за рахунок коштів державного бюджету.

(Пункт 12 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 901 (901-2009-п) від 26.08.2009)